Психологічна служба закладу
Практичний психолог / соціальний педагог Наталія Валеріївна Панова
Спеціаліст вищої категорії психологічної служби Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Освіта - вища. Спеціальність - соціальний педагог, практичний психолог
Контактні дані: e-mail: luzgareva@ukr.net, тел.: 099-937-33-39,
Сторінка в соц.мережі за посиланням: https://www.facebook.com/luzgareva
Роль психолога та соціального педагога в закладі освіти
Робота практичного психолога, соціального педагога в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Школа - це величезний соціальний інститут. Психолог та соціальний педагог працюють з дітьми, з педагогами та батьками. Основні напрями діяльності психологічної служби в школі:
Психологічне просвітництво - формування у учнів та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;
-Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;
-Психологічна діагностика - поглиблене психолого - педагогічне вивчення учнів протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
-Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності. Ця робота включає в себе елементи гри ( в залежності від віку дитини).
-Консультативна діяльність - надання допомоги учням, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку і навчання за допомогою психологічного консультування. Консультування в школі грає дуже важливу роль: кожен батько чи педагог має право звернутися до психолога з проблемою, або просити про допомогу щодо дитини.
Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Школа - один з перших досвідів міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога, і соціального педагога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.
Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації - 0800500335 або 386
Скажи разом з нами "Ні, булінгу"
Відповідальність за вчинення та приховування випадків булінгу
Булінг (від англійської — хуліган, забіяка, задирака, грубіян) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?
Ключова порада батькам: стати для своєї дитини безпечним дорослим, якому можна довіряти.
Як? У кожного по-своєму, проте основою є комунікація та контакт з дитиною. Пам’ятайте, що важливо:
– вчити дітей щастя та радості;
– розмовляти з дитиною про те, що засмучуватися – нормально, але допускати біль від інших – не можна;
– говорити з дитиною про те, що вона відчуває;
- реагувати на емоційні стани дитини, намагатися зрозуміти причину через гру чи інші види діяльності;
– бути в контакті з вчителем, в т.ч. через дитину, адже вона теж має вибудовувати контакт з вчителем як відповідальним безпечним дорослим у школі.
Люди за характером, темпераментом, смаком, переконаннями та іншим абсолютно різні, тому вони по-різному сприймають ситуацію, в якій опиняються.
Людина, наскільки б безконфліктною вона не була, не в змозі уникнути розбіжностей з оточуючими. Скільки людей - стільки думок, і інтереси різних людей вступають в протиріччя один з одним. Різниця в сприйнятті часто призводить до того, що люди не погоджуються один з одним з певного приводу. Ця незгода виникає, коли ситуація дійсно носить конфліктний характер.
Поняття конфлікту має безліч визначень і тлумачень, але всі вони підкреслюють наявність протиріччя, яке приймає форму розбіжностей.
Виділяють п'ять типових стилів поведінки в конфліктних ситуаціях: конкуренція, ухилення, пристосування, співробітництво, компроміс.
Визначтесь в чому ви більше зацікавлені, що для вас реально важливіше - придушити противника, самоствердитися або вирішити проблему?
Хорошим засобом попередження конфлікту служить уміння слухати співрозмовника.
