Сторінка для батьків
ЗВЕРНЕННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКОЛИ ДО БАТЬКІВ
ШАНОВНІ БАТЬКИ !
У зв’язку з перебуванням ваших дітей на літніх канікулах та з метою збереження їх життя та здоров’я адміністрація Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів та класні керівники провели з Вашим (ою) сином (донькою) цикл профілактичних бесід та інструктажів з безпеки життєдіяльності:
- про дотримання правил пожежної безпеки;
- про дотримання правил електробезпеки;
- про дотримання правил дорожнього руху;
- про правила поведінки з незнайомими людьми та підозрілими предметами;
- «Правила поведінки в Інтернет»;
- «Правила поведінки на воді»;
- «Правила поведінки у надзвичайних ситуаціях»;
- «Перша допомога при укусі змії, оси, бджоли»;
- «Правила поведінки при високій температурі навколишнього середовища»;
- профілактика правопорушень, бродяжництва, жебрацтва;
- профілактика негативних явищ серед учнів (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління)
Нагадуємо, що:
- з початком літніх канікул збільшується кількість нещасних випадків на воді, на дорозі, під час грози, в яких гинуть діти;
- нехтування правилами техніки безпеки під час користування газо та електроприладами приводить до пожеж, травмування та загибелі людей;
- тривале перебування дітей без нагляду дорослих може привести до непоправних наслідків ( пожеж, травм, каліцтв тощо);
- останнім часом почастішали випадки виявлення вибухонебезпечних предметів.
Тому звертаємося до вас з проханням:
- постійно нагадувати дітям про необхідність суворого дотримання правил дорожнього руху, правил ТБ під час користування газо та електроприладами, не чіпати незнайомих та підозрілих предметів;
- намагайтеся не залишати дітей біля водойм без нагляду дорослих, які вміють плавати;
- здійснюйте постійний контроль за зайнятістю та поведінкою дітей;
- під час грози прослідкуйте, щоб ваші діти перебували вдома, якщо це неможливо, то в іншому приміщенні.
Пам’ятайте!
Збереження життя і здоров’я ваших дітей у великій мірі залежить від вас!
Директор школи В.І.Горб
Як говорити з дітьми про статеві стосунки
Часто від дитячих питань стає ніяково, але відповідати треба.
Приблизно до 1-1,5 року діти ще не знають своєї статі. Вони чують від своїх батьків не тільки ім'я, а й те, що він(вона) хлопчик (дівчинка). Поступово дитина починає говорити про свою стать «Я - дівчинка» або «Я - хлопчик», але на той час, коли йому виповнюється два роки, він все ще не розуміє, що значить бути «хлопчиком» або «дівчинкою».
Трирічний вік ідеальний для початку статевого виховання. В цей момент починається статевий розвиток дитини: вони проявляють інтерес до основних сексуальних характеристик як своїх, так і протилежної статі. Коли дитина ставить питання, не варто відповідати словами «ти ще маленький» або «тобі занадто рано, щоб це знати». Для дитини важливо і цікаво знати, звідки вона взялася. Адже розуміє, був час, коли її ще не було. Відповідати жартівливими фразами «знайшли в капусті» чи «приніс лелека» не варто. - Чітке питання - чітка відповідь. Наприклад, якщо дитина запитує: «Звідки я?», Ви можете сказати: «Діти з'являються з маминого животика. Їм там зручно і тепло рости». На питання «Як я вибрався з животика?» Можна відповісти: «Коли дитинка стає більшою, вона може жити поза животиком, маму кладуть в лікарню, і лікар допомагає малюку з'явитися на світ». Якщо додаткових питань не буде – ви вгамували цікавість малечі.
В розмові з підлітками важливо зберегти довірливі стосунки. Тут батькам слід бути впевненими, що дитина має всю необхідну інформацію. Лекцій читати не варто. Коли у дітей формуються статеві ролі та визначається статева поведінка, буде краще, якщо батько говоритиме із сином, а мама – із донькою. Це дозволить уникнути збентеження. Підлітки часто переживають, що не можуть впоратися з чимось, роблять щось не так, бояться болю. Під час цих розмов найкраще звертати увагу не на технічні питання, а на емоції, пов'язані з відносинами. Читати підліткам лекції про секс не варто, в цьому віці вони часто не слухають батьків. Краще сказати: «Коли у тебе виникне бажання поговорити на інтимну тему, я завжди готовий (а) тебе вислухати, обговорити або відповісти на всі питання і переживання» або "Ти, можливо, вже все знаєш. Я просто хочу сказати те, що повинен ... ». Варто нагадати також, що дорослість - це не лише бажання займатися сексом, а й здатність брати відповідальність за себе і свого партнера.
Є сім’ї, де подібні розмови обходять стороною. Але, як переконують фахівці, будь-які табу чи обмеження можуть навпаки призвести до труднощів у дорослому житті. А незнання дітьми елементарних правил про інтимні частини свого тіла, особливо у молодшому віці, іноді піддають їх небезпеці в плані сексуального насильства, сексуальної експлуатації.
Важливо вчити правилам, які допоможуть запобігати насильству у стосунках.
ПОРАДИ:
-
Відповідайте на чітко поставлене запитання.
-
Головне, щоб зміст відповідав віку.
-
Тон розмови повинен бути серйозним і спокійним, але не легковажним чи загадковим
-
Не засуджуйте і не залякуйте
-
Якщо дитина соромиться ставити вам питання, рекомендуйте книги або інші джерела інформації.
-
Не соромтеся обговорювати перший сексуальний досвід, поясніть наслідки, які можуть виникнути в результаті поспішного першого статевого акту.
-
Поговоріть про контрацепцію
-
Нагадайте про відповідальність.
-
У підлітків багато питань, пов'язаних з сексом. Заохочуйте питання.
Практичний психолог / соціальний педагог Н.В. Панова
Розклад уроків на телеканалах України які будуть транслювати онлайн-уроки для школярів 5-11 класів
Батьки -приклад для наслідування
Ваше завдання: прищеплювати хороші моделі поведінки і стежити за дотриманням правил. Багато батьків думають, що вони в першу чергу кращі друзі дитини, а вже потім батьки.
Це помилка. Найкращий друг – це людина, яка підтримує вас в хороших і поганих ситуаціях, але друг не може закликати вас до відповідальності за свої дії або до дисципліни. Як раз для цього у нас є батьки.
Усвідомлена безпорадність дітей – це ваша вина.
Є один очевидний недолік, який наше покоління батьків прищепило своїм дітям – це усвідомлена безпорадність.
Суть проблеми в тому, що діти знають, що якщо сказати: “Я не можу це зробити”, їх батько (мати) закінчить завдання замість них. Таким чином, ми виховуємо дітей, які опускають руки після першої ж спроби, або навіть не пробують щось зробити самостійно.
Поразка – це частина дорослішання. Діти повинні навчитися зазнавати невдачі, а потім збиратися, приводити себе в порядок і пробувати знову.
Вони повинні знати, як дотримуватися інструкцій, але вони також повинні знати, що робити, якщо немає інструкцій, а існує тільки поставлене завдання.
Покажіть своїм дітям, що потрібно зробити (або дайте їм інструкції), а потім відступіть і дозвольте їм спробувати себе. Звичайно, вони будуть робити це гірше, ніж ви, але це частина дорослішання. Дайте їм шанс вдосконалюватися, інакше вони ніколи нічому не навчаться.
Читайте також: Дитину одягають як капустину. Як результат — хвоpіє понад 10 разів на рік
Найбільше вчителів засмучує дитина, яка навіть не намагається виконати завдання. Але вони бачать таке кожен день, тому що занадто багато батьків виконують всі важкі завдання замість своїх дітей. В результаті їх діти не можуть, не готові, або просто не хочуть самостійно вирішувати проблеми.
Батьки, ви повинні відстоювати своїх дітей, але також повинні підтримувати вчителів своєї дитини.
Багато батьків вважають, що повинні захищати своїх дітей. Це абсолютно вірно. Але пам’ятайте, що ви також повинні підтримувати вчителя. Підтримувати вчителів означає слухати їх і враховувати те, що вони говорять про вашу дитину, тому що, вірите чи ні, ваша дитина може вести себе по-різному у вашій присутності та в навчальному закладі.
Багато батьків також, здається, забувають той факт, що викладачі є професіоналами. Ми всі ходили в школу, але це не означає, що ми фахівці в галузі викладання. Коли ви сперечаєтеся з учителем у присутності своєї дитини, ви говорите дитині, що вчитель не авторитет.
Коли вчитель щось вам розповідає, не запитуйте дитину чи це правда. Вам може здатися, що ви залучаєте чадо в дискусію, але насправді ви ставите під сумнів слова вчителя.
Подивіться на це з боку педагога. Ви, по суті, сказали, що не вірите в те, що сказав учитель, поки це не підтвердить ваша дитина.
Шановні батьки, вчитель не може виховувати вашу дитину!
Багато батьків плекають ілюзію, що вчителі в школі можуть навчити їх дітей усього необхідного для дорослого життя. Але саме ми, батьки, відповідальні за правильне виховання людей. Це не функція шкіл.
Багато батьків кажуть: «Нехай вчитель навчить мою дитину». Ну, давайте полічимо. Вчитель вашої дитини проводить з нею приблизно 7 годин в день, 5 днів на тиждень, приблизно 30 тижнів на рік. Цього часу мало, щоб навчити її правилам поведінки й ще подати навчальну програму!
Саме батьки повинні показувати приклад і викладати своїм дітям важливі життєві уроки. Вчителі можуть доповнювати вас, але саме вас будуть наслідувати ваші діти. Станьте добрим прикладом для наслідування!”
Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу
Чи припустиме покарання у вихованні дітей? 
- Якщо є сумнів, карати чи не карати – НЕ карати!
- Неприпустимо навіть шльопати дітей молодше 3-х років, адже це загрожує деформації особистості, пригнобленню активності, формуванню неврозу, страху;
- Неприпустимо карати та навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю і страху будь-якими іншими насильницькими діями (крутити вуха, скубти) – це прояви садизму;
- Неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;
- Неприпустимо приниження гідності – дитина втрачає віру в себе, своє власне “Я”;
- Неприпустимо дорікати дітям тільки за те, що Ви не в настрої, засмучені, роздратовані з якихось своїх причин, хворі, і Ваша власна неврівноваженість поза контролем.
Любов – найкращий засіб виховання!
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ. Про це варто знати! стаття від 05.10.18
Оздоровлення дітей у 2018 році
Мережа позаміських дитячих закладів оздоровлення та відпочинку Полтавської області у 2018 році
Кібербулінг: як захистити дитину
Поради батькам щодо підвищення самооцінки у дітей
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитини, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
- Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
- Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Програма корекції тривожності у підлітків
Мета: зниження в підлітків рівня тривожності до стану норми
Об'єкт корекції: емоційна сфера дітей підліткового віку.
Предмет корекції:шкільна тривожність у дітей підліткового віку детальніше>>
Що робити, якщо дитина впадає в істерику
Дітям інколи властиві напади роздратованості, під час яких вони падають на підлогу, б'ють ногами і руками по підлозі, кричать, б'ють оточуючих. Частіше всього така поведінка виникає у відповідь на заборону (не можна брати якусь річ, не можна гратися в калюжі і т.д.) або на відмову. Інколи подібний спалах може стати наслідком конфлікту з ровесниками (наприклад, якщо хтось з дітей відбирає у іншої дитини іграшку, а вона не знає, що зробити в цій ситуації, як привернути увагу дорослих, як виразити свою образу.
Психологи рекомендують в таких випадках наступні тактики.
1. Якщо істерика розпочалася в відповідь на відмову або заборону дорослого, не потрібно одразу ж скасовувати свої рішення, краще рішуче сказати «ні» (звичайно, в тому випадку, коли заборона є дійсно необхідною).
2. Не рекомендується в момент роздратованості піднімати дитину з підлоги і насильно брати її на руки. Але якщо дитина сама проситься на руки, необхідно виконати її прохання. Але будь-яке навчання в цей момент буде передчасним.
3. Небажано під час істерики лишати дитину саму. Це може бути небезпечно. Однак, якщо дорослий і сам знаходиться в стані крайньо емоційного збудження і не може контролювати свої дії, краще відійти від дитини.
4. В момент найбільшої інтенсивності приступу дитина може не чути вмовлянь дорослих, але коли «емоційний наплив» знизиться, можливо, спробувати відволікти дитину на будь-яку дію або предмет.
Отже, якщо дитина впадає в істерику:
- Не скасовуйте негайно своїх рішень
- Не беріть дитину насильно на руки
- Не намагайтеся підняти дитину з підлоги
- Не лишайте дитину саму
- Слідкуйте за своїм емоційним станом
- Відверніть увагу дитини
Поради батькам із формування в дітей адекватної самооцінки читати далі>>
Поради батькам п’ятикласників читати далі>>
Принципи запобігання розладам нервової системи першокласників читати далі>>
Батьківські збори «ДОПОМОГА БАТЬКІВ У ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО
Мета: розповісти про особливості підготовки випускників до ЗНО, про важливість позитивного мікроклімату в родині, підвищувати психолого-педагогічну грамотність батьків. читати далі>>
Пам'ятка для батьків
У спілкуванні зі своїми дітьми:
· Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.
· Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.
· Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.
· Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.
· Розмовляйте чітко, ясно.
· Будьте терплячими.
· Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».
· Частіше хваліть дитину.
· Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.
· Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.
· Не втрачайте почуття гумору.
· Грайте з дитиною в різні ігри.
· Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю
Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:
· Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
· Не ставте забагато запитань.
· Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
· Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
· Не вигадуйте для дитини багато правил - вона перестане звертати на них увагу.
· Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
· Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Поради батькам щодо розвитку підлітків
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет в Україні на сьогоднішній день постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі
Багато підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
Декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
- цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;
- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
- розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет - це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.